Криза — це завжди виклик, але водночас і можливість для глибоких змін. Повномасштабна війна катастрофічно вплинула на ключові для української економіки галузі, такі як сільське господарство і важка промисловість, на які країна покладалася протягом десятиліть.
Але в цих проблемах ховається шанс: побудувати економіку, орієнтовану не на сировинні ресурси, а на інновації та підприємництво.
Руйнування традиційних галузей: як війна змінила економічний ландшафт країни
Україна довгий час називалася “житницею Європи”. Сільське господарство складало до половини експортної виручки країни, забезпечуючи стабільний дохід, проте війна змінила ландшафт.
Тисячі гектарів родючих земель стали непридатними для сільськогосподарської діяльності через окупацію або мінування. Але навіть до війни продуктивність агросектору України відставала від розвинених країн. Наприклад, у Нідерландах завдяки передовим технологіям врожайність з гектара досягала показників в 3-4 рази вищих за українські.
Водночас важка промисловість, яка була спадком від радянської економіки, але продовжувала складати значну частину надходжень до бюджету, зазнала ще більших ударів.
Близько 8,3% від загальної кількості руйнувань інфраструктури станом на початок 2024 року, становлять 13,1 млрд доларів. Багато заводів зруйновані або не можуть повноцінно функціонувати через ризики воєнних дій або нестачу людського капіталу.
Ще один важливий аспект кризи — демографічні втрати. Мільйони людей виїхали з України, шукаючи безпеки за кордоном, показники народжуваності впали, а смертність, на жаль, навпаки зросла.
Це підриває можливість відновлення традиційних галузей, де зазвичай потрібна велика кількість робочої сили. Ці проблеми порушують важливе питання:
Чи є сенс відновлювати ці сектори в їхній традиційній формі? Можливо, краще використати цей момент для трансформації економіки?
Прикладом є ІТ-сектор, де експорт технологічних послуг складає значну частину від всього українського експорту послуг. Традиційну основу цього показника складала аутсорсингова модель співробітництва, що також є частиною “сировинної економіки”.
Але за період війни ми спостерігаємо скорочення навіть в цій галузі: за перше півріччя 2023 року кількість фахівців у ТОП-50 ІТ-компаніях України зменшилася на 5%, що становить 6,1 тисячі осіб, причому більшість з них — технічні спеціалісти. Українським аутсорсинговим компаніям все важче отримати нові замовлення, при цьому продуктове ІТ продовжує зростати, створюючи цифрові продукти, що успішно конкурують на світових ринках.
Стартап-екосистема як основа нової економіки
Залучення міжнародних інвестицій у країну під час війни – завжди складне завдання, адже це надвисокі ризики. Але це не означає, що грошей немає. Українські інвестори, а також інвестори з українським корінням, активно підтримують місцеві стартапи та технологічні компанії.
За перший квартал 2024 року такі стартапи залучили щонайменше 42 млн доларів інвестицій. Це не просто спосіб заробити гроші — це інструмент, щоб зробити власний вклад у відбудову країни.
Чому інвесторам вигідно вкладатися саме в цей напрямок? Більшість українських стартапів орієнтовані на технологічні інновації, які здатні забезпечити глобальний ринок.
Це дозволяє інвесторам отримати високий прибуток, оскільки такі проєкти мають великий потенціал росту. Крім того, вкладання в стартапи є важливим для довгострокової стратегії інвесторів — це можливість підтримати країну під час кризи та стати частиною нової хвилі економічного розвитку.
Окрім традиційних інвестицій, існує ще один перспективний напрямок – створення стартап-студій. Українські продуктові компанії, що вже досягли фінансового успіху, прагнуть розширювати власне портфоліо для диверсифікації ризиків, пошуку нових джерел доходів та розвитку інноваційних напрямків.
Саме тому популярним кроком стає модель стартап-студій, таких як Netpeak Group, Genesis, Skelar, Jooble, Boosta, які є прикладами успішного застосування цього підходу.
От як працює формат стартап-студії на прикладінашої компанії. Студія не лише інвестує у стартапи, але й надає повний набір інфраструктурної підтримки. Це включає бухгалтерію, юридичний супровід, маркетинг, рекрутинг, технічну підтримку.
Це дає засновникам можливість зосередитися виключно на розробці продукту та його продажах, не витрачаючи ресурсів на операційні питання. Така модель значно знижує ризики для нових підприємців, зменшуючи поріг входу у світ бізнесу, який і так є надзвичайно складним, особливо в умовах війни. Це підвищує шанси на успіх стартапів та дозволяє швидше адаптуватися до ринку.
Польща є прикладом країни, яка використовує стартапи та інновації для значного впливу на економіку. Зокрема, у 2021 році вони залучили інвестиції на суму понад 3,5 мільярда євро, що на 800 мільйонів більше, ніж попереднього року.
Це сприяло створенню близько 18 тисяч нових робочих місць завдяки підтримці іноземних інвестицій, особливо у сферах IT, R&D, електромобільності та медичних технологій.
Крім того, Польська інвестиційна зона (Polish Investment Zone) сприяла працевлаштуванню в регіонах, що відстають у розвитку, завдяки податковим пільгам для компаній. Це показує ефективність таких програм у стимулюванні економічного зростання та зменшенні рівня безробіття.
Військові технології — майбутнє інноваційної економіки
Повномасштабна війна також відкрила для України нові можливості у сфері військових технологій. Українські мілітарі-стартапи вже розробляють новітні рішення: безпілотники, системи розвідки та кібербезпеки, які привертають увагу міжнародної спільноти.
Це не просто технології для фронту, а інновації, які можуть бути адаптовані для цивільного використання і стати джерелом економічного зростання.
Ізраїль може стати прикладом для України у цьому питанні. Військові новації Ізраїлю, які початково використовувалися для захисту країни, були успішно трансформовані в комерційні продукти.
Компанії, такі як Check Point, Elbit Systems, Israel Aerospace Industries (IAI) і Medtronic, стали світовими лідерами в галузях кібербезпеки, робототехніки та медичних технологій.
Ключем до їхнього успіху була тісна співпраця між військовими, бізнесом і державою, зокрема через державну програму Yozma, яка інвестувала в стартапи разом із приватним капіталом. Україні слід використати цей досвід, розвиваючи власні військові технології не лише для захисту, але й для комерційного застосування.
Тому, не зважаючи на всі виклики й ризики, пов`язані з великою війною, для інвесторів, які шукають нові можливості, Україна зараз є справжнім “полем для зростання”. Українські інвестори вже активно підтримують стартапи, але залучення саме іноземного капіталу може стати ключем до масштабування новітніх рішень.
Приклади інших успішних країн довели, що криза може стати поштовхом до створення економіки майбутнього. Україна має всі шанси повторити їхній успіх. Але для цього необхідно сфокусуватися на підтримці інноваційної економіки та сучасної освіти. Якщо ці умови будуть виконані, Україна не просто відновиться після війни — вона може стати новим технологічним центром Європи.
Відмова від відповідальності: Ця колонка відображає особисту думку автора. Погляди редакції можуть відрізнятися від точки зору, викладеної в матеріалі. Редакція не несе відповідальності за точність інформації, інтерпретації та висновки, наведені автором, виконуючи роль платформи для висловлення позицій.
