Україна продовжує шлях до створення зрілої та конкурентоспроможної криптовалютної екосистеми. Початок цього процесу було покладено ще у 2014 році, коли в країні з’явилася перша агенція з продажу біткоїнів і четверте у світі Bitcoin-посольство. Відтоді сфера швидко розвивалася, набираючи підтримку як серед громадян, так і в міжнародних колах.
Проте суттєвий крок у бік офіційного визнання криптовалют зроблено лише у 2022 році, коли Верховна Рада ухвалила закон «Про віртуальні активи» (№2074-ІХ). Цей документ мав забезпечити законні підстави для функціонування криптовалютних проєктів, дозволяючи криптобіржам і платформам працювати в легальному полі. Однак, через неврегульованість податкового аспекту, закон так і не набрав чинності.
Основною перепоною стали необхідні зміни до Податкового кодексу. Лише після внесення відповідних поправок законодавчі зміни могли б запрацювати повною мірою. І ось, у листопаді 2023 року, до Верховної Ради внесено два законопроєкти, що регулюють оподаткування криптовалютних операцій. Вони також стали частиною Національної стратегії доходів на 2024-2030 роки.
Важливим фактором стало також отримання Україною статусу кандидата до Євросоюзу. Це зобов’язало переглянути вже прийнятий закон, врахувавши положення європейського регуляторного пакета MiCA, що визначає стандарти для цифрових активів у країнах ЄС.
Ініціатором оригінального законопроєкту виступало Міністерство цифрової трансформації України. Згідно з їхнім планом, регулювання мало лягти на плечі НКЦПФР, НБУ та нового органу, створеного самим Мінцифрою. Проте, після вето президента у 2021 році, Мінцифру виключили з переліку регуляторів, залишивши лише НКЦПФР та НБУ.
Що відбувається, і чого чекати від двох державних структур? Це питання підняв CEO Trustee Plus Вадим Груша в одній зі своїх нещодавніх публікацій. Він висловив підтримку Мінцифри та їхнього законопроєкту, наголосивши, що ці зміни необхідні для розвитку криптоіндустрії в Україні та її адаптації до європейських стандартів.
Поточний стан справ
Наприкінці 2023 року в парламенті України було представлено два ключових законопроєкти: №10225, який підтримує НКЦПФР, і №10225-1, запропонований Мінцифрою. Це свідчить про наявність розбіжностей між установами щодо того, як слід регулювати ринок криптоактивів.
У січні 2024 року стало відомо, що жоден із законопроєктів у поточному вигляді не буде прийнято. Натомість, вони будуть доопрацьовані на основі рекомендацій Міжнародного валютного фонду (МВФ), з метою приведення українського законодавства у відповідність до міжнародних стандартів. Згідно з меморандумом з МВФ, Національний банк України (НБУ) і НКЦПФР мають підготувати оновлені версії законопроєктів до червня 2024 року, а остаточний термін внесення правок визначено на кінець грудня 2024 року.
У Мінцифри додають, що зараз триває активна робота над 2 версіями документів – №10225 та №10225-1. Скоріш за все в результаті ми побачимо ще один — третій варіант.
Вадим Груша зазначив, що на цей час криптоіндустрія в Україні фактично не функціонує в межах правового поля. Через відсутність регулювання як інвестори, так і компанії змушені звертатися до іноземних платформ та юрисдикцій. Місцеві проєкти реєструються у країнах з більш сприятливими умовами, таких як Литва чи Польща.
До своїх слів Груша додав невтішну статистику — протягом шести років, з 2016 по 2022 рік, Україна втратила близько $4 мільярдів податків за оцінками Ukraine Economic Outlook.
Позиції НКЦПФР і Мінцифри
Станом на зараз громадськості для ознайомлення доступні два законопроєкти – №10225 (асоціюється з НКЦПФР) і №10225-1 (асоціюється з Мінцифри). Засновник Trustee Plus підбив підсумки щодо позицій обох державних структур:
НКЦПФР пропонує підхід, у якому деякі цифрові активи, що мають риси традиційних фінансових продуктів, будуть регулюватися за тими ж правилами, що й цінні папери. Така позиція викликає значні суперечки, оскільки подібне регулювання може призвести до невизначеності у тому, що є криптовалютою, а що — цінним папером.
Основна проблема цього підходу полягає в тому, що, як і в США, різні регулятори намагаються тягнути ковдру на себе, створюючи ризики для індустрії. Попри це, у США ринок хоча б працює, тоді як в Україні через таке регулювання він може зупинитися ще на старті.
«У той час, як увесь світ рухається до того, щоб розділяти криптовалюти та цінні папери, ми близькі до того, щоб витрачати час на натягування старих правил на новий ринок», — зазначив Вадим Груша.
Законопроєкт НКЦПФР передбачає жорстке регулювання із серйозними штрафами, що сягають до 200 млн гривень або 12,5% обороту. Крім того, передбачається оподаткування будь-якої операції, що веде до зростання капіталу, навіть простого обміну криптовалют, такого як обмін Біткоїна на Ефіріум. Це створює складнощі з адмініструванням податків і робить оподаткування ринку криптовалют подібним до ринку цінних паперів.
Мінцифри, зі свого боку, пропонує більш ліберальний і сучасний підхід до регулювання криптоіндустрії. Його ключова ідея — відрізняти криптовалюти від традиційних активів за наявністю блокчейн-технології. Це спрощує регуляцію і виключає суперечки щодо природи активу.
Міністерство також виступає за оподаткування лише операцій, що передбачають “вихід із крипти” — обмін на фіатні гроші, товари або послуги. Внутрішні криптовалютні операції не будуть обкладатися податками, що значно спрощує роботу криптокомпаній.
Ліберальний підхід Мінцифри також передбачає пільгові ставки для компаній та спрощені правила роботи для іноземних гравців, що робить Україну більш привабливою для розвитку криптоіндустрії.
Замість підсумків: інфографіка
Редакція MNBC підготувала підсумкову інфографіку, щоб наші читачі могли ознайомитися з основними положеннями та позицією Мінцифри щодо регулювання цифрових активів в Україні.
Позиція Мінцифри, яка передбачає ліберальний підхід та створення сприятливих умов для криптовалютних активів, викликає обережний оптимізм. Сподіваємось, що до 2025 року Україна отримає справедливе і збалансоване регулювання, яке допоможе перетворити криптовалютний ринок на цивілізовану галузь.
