Від паролів до PassKey: кінець епохи паролів і ключових фраз

Ми десятиліттями захищаємо дані в цифровому світі за допомогою секретів – кодів і паролів – які за своєю природою можна вкрасти, підглянути або виманити. У міру зростання загроз ми ускладнювали правила, додавали фактори, вводили одноразові коди і резервні підтвердження. Технології ставали більш витонченими, але модель залишалася незмінною: доступ навколо секрету між користувачем і системою.

Криптографія і блокчейн також доводили надійність в середовищах з екстремальною ціною помилки, захищаючи фінанси та інфраструктуру на трильйони доларів. Але на рівні повсякденної роботи вони також покладалися на той самий застарілий підхід, продовжуючи латати його, але не усуваючи головний недолік – єдину точку відмови.

Passkey – це перша масова відмова від цієї логіки. 

Це не спроба ще більше ускладнити парольну модель, а її повна заміна, яка показує, що високий рівень захисту та зручний користувацький досвід більше не суперечать один одному, а стають частиною одного рішення. Як це працює і де використовується вже сьогодні, а також чому паролі не працюють – відповімо нижче.

Чому паролі працюють не так, як було задумано

Пароль – це спільна таємниця, угода між користувачем і системою про фразу або набір символів, знання яких підтверджує право доступу. Його роль – не захистити дані безпосередньо, а довести ідентичність: я той, за кого себе видаю.

Історично, задовго до цифровізації, пароль був зручним компромісом, який легко створити, передати і перевірити. У цифровому світі це скоріше спроба прив’язати цифрову ідентичність до пам’яті людини, і саме це робить паролі вразливими. В умовах глобального інтернету, автоматизованих атак і витоків даних така прив’язка перестала працювати: секрет, який можна знати, завжди можна вкрасти.

З того моменту паролі стали проблемою не тільки людини, але й архітектури. 

• Сучасне цифрове середовище – це десятки акаунтів, щоденних входів і відновлень, при цьому модель захисту залишається такою ж, як і 20 років тому.
• На практиці це призводить до системних збоїв: використання однакових паролів на різних сервісах; фішинг, що обходить навіть складні вимоги; витоки та людські помилки, що неможливо усунути інструкціями.

Початкова модель передбачає ідеального користувача та ізольовану систему, але в реальному світі це перетворює пароль на точку відмови. І чим складнішими стають вимоги до паролів, тим сильніше вони конфліктують з людською поведінкою. 

У підсумку захист тримається на дисципліні людини – і модель системно ламається.

Що таке Passkey і як він змінює логіку

Passkey часто описують як «вхід без пароля», але це поверхневе пояснення. По суті, це користувальницький інтерфейс до класичної асиметричної криптографії, вбудованої безпосередньо в процес аутентифікації. Механізм його роботи виглядає так:

1. Для кожного сервісу генерується унікальна пара криптографічних ключів. 
2. Приватний ключ зберігається тільки на пристрої користувача.
3. Публічний ключ передається сервісу і зберігається на його стороні.
4. При вході сервер перевіряє підпис користувача, «завірений» приватним ключем, використовуючи для цього публічний ключ.

Чим Passkey принципово відрізняється від паролів і 2FA

Головна відмінність Passkey – у неможливості атаки звичними методами. 

• Платформа ніколи не знає і не зберігає нічого, що можна використовувати для входу від імені користувача. Навіть при повному зломі її бази даних зловмисник отримає тільки публічні ключі, які не дадуть доступу.
• Навіть якщо користувач потрапить на фішинговий сайт і «підпише» дію, ключ не спрацює і не відкриє доступ до облікового запису або гаманця (інформації та коштів), оскільки один сервіс або домен = завжди одна пара ключів.

У той час як паролі та SMS, як і раніше, залишаються даними, що вводяться вручну, стаючи вразливими до фішингу та соціальних атак, Passkey виключає ручне введення.

Підтвердження входу в разі з PassKey – через біометрію, PIN-код – все ще є, але стає локальним шаром, що не бере участі в аутентифікації. Відбиток або Face ID не є ключем самі по собі, а дозволяють пристрою використовувати його.

Таким чином Passkey усуває саму категорію «секрету», який можна втратити. Безпека тут досягається не дисципліною, а самою неможливістю помилки.

Технологія Passkey у світі криптовалют

Passkey важливий не тільки тим, як він захищає, але й тим, як змінює поведінку людей і архітектуру сервісів – вхід стає миттєвим і контекстним: користувач просто підтверджує дію на своєму пристрої. Це знижує кількість помилок, звернень до підтримки та відмов від реєстрації. Майже безпека за замовчуванням.

Для криптосвіту PassKey відкриває особливу перспективу. 

Він прибирає стіну між «криптовалютністю» і зручністю, що здавалося нереальним, а саме: вхід в гаманці без seed-фраз і зниження безпеки, зменшення ризику втрати коштів через помилки користувачів, що були нормою для новачків в крипті.

Passkey не скасовує приватні ключі в блокчейні, але може стати зовнішнім шаром аутентифікації, що робить криптосервіси зручними для масового використання.

Варіанти зберігання приватного ключа

Приватний ключ завжди залишається закритим, але може зберігатися по-різному залежно від архітектури. Можна виділити три основні варіанти зберігання:

• Локальне зберігання на пристрої. 

Класичний і найсуворіший варіант. Ключ створюється і зберігається в захищеному середовищі пристрою – наприклад, Secure Enclave на пристроях Apple – і фізично не залишає його, що робить зберігання максимально стійким до віддалених атак.

• Зовнішні апаратні носії.

Ключ може зберігатися на фізичному носії на зразок апаратних гаманців. Пристрій тут виступає як ізольований контейнер з мінімальною загрозою. Мінус очевидний – втрата носія без резервного варіанту дорівнює втраті доступу.

• Хмарна синхронізація ключів.

Приватний ключ може бути зашифрований і синхронізований через хмарний сервіс (iCloud Keychain, Google Password Manager та їх аналоги). З ними Passkey зберігає свою функцію, але стає доступним на декількох пристроях користувача.

Але важливо розуміти, що при всіх плюсах, методи не є універсальними: локальне зберігання прив’язує вхід до пристрою і обмежує відновлення, а хмарне зберігання знижує ризики при втраті пристрою, але підвищує залежність від систем. 

Рішенням у цьому випадку може стати комбінація схем:

• Основний ключ синхронізується між пристроями.
• Додаткові ключі створюються як резервні.
• Критичні дії вимагають підтвердження на конкретному пристрої.

Такі моделі особливо перспективні для криптосвіту, де важливі і UX, і контроль.

Хто вже використовує PassKey сьогодні

Passkey вже застосовують у багатьох сучасних сервісах і додатках:

• Google підтримує Passkey на своїх акаунтах для сотень мільйонів людей.
• Microsoft впровадив Passkey у 2022 році для всіх акаунтів і сервісів Windows, зробивши пароль необов’язковим за замовчуванням для нових акаунтів.
• Apple (iCloud Keychain) дозволяє створювати ключі для додатків і сайтів.
• Amazon реалізує Passkey для входу на мобільних і веб-інтерфейсах з 2023 року.
• PayPal використовує його з 2022 року для iOS і з 2023 року для Android. До кінця 2025 платіжний сервіс планував максимально розширити охоплення функції.
• На початку 2025 року WhatsApp додав вхід через Passkey для iOS-пристроїв.
• Також серед них менеджер паролів Dashlane.

У криптосвіті PassKey поки що не настільки поширений. Його головним амбасадором на сьогодні є криптогаманець Trustee Plus, що поєднує криптошифрування, PIN і 2FA з технологією PassKey для 100% контролю над коштами та їх зручного використання через криптокарту – для подорожей і розрахунків по всьому світу.

Але кількість сервісів постійно розширюється.

У травні 2025 FIDO Alliance, відповідальний за розробку PassKey, представив список платформ, де впроваджена функція. Серед них смартфони Samsung, Zoho Corporation зі 100 млн клієнтів, японський Mercari (9 млн), KDDI (13 млн), LY Corporation (28 млн).

Наостанок, важливо зрозуміти: Passkey не вирішує всі завдання безпеки. Він вирішує одне – аутентифікацію – пропонуючи модель, яка радикально краща за попередню. І саме це робить його фундаментальним зрушенням, а не черговим «поліпшенням».