PISA-2025 і НМТ-2026: що два дослідження кажуть про українську освіту
Майже половина 15-річних не досягає базового рівня з математики та читання, а кожен восьмий учасник НМТ не складає математику. Стислий виклад нашої аналітики для edtopua.com.

Цей матеріал — стислий виклад аналітики, яку ми підготували для нашого освітнього проєкту edtopua.com. Ми поставили поруч два різні джерела: міжнародне дослідження PISA-2025 і відкриту базу НМТ-2026. Повна версія з усіма розрахунками та джерелами — за посиланням наприкінці.
Головне в цифрах
- 46% українських 15-річних не досягають базового рівня математичної грамотності PISA, 45% — читацької, 35% — природничо-наукової.
- Найвищих, 5–6-го рівнів досягають лише 3% із математики (в ОЕСР — 8%), 2% із природничих наук (7%) і 1% із читання (6%).
- Середні бали: 431 із математики проти 463 в ОЕСР, 418 із читання проти 461, 448 із природничих наук проти 482.
- НМТ з математики у 2026 році не склали 12,1% учасників — 39 888 осіб.
Середній бал приховує дві проблеми
PISA перевіряє не знання шкільної програми, а вміння застосувати знання в незнайомій, наближеній до життя ситуації. Тому 46% нижче базового рівня не означає, що ці підлітки «не знають математики». Це означає, що їм важко без підказки перекласти просту ситуацію мовою математики або знайти головну думку в тексті середньої довжини.
Українська картина має два боки. Велика частка учнів не дотягує до базового рівня, а на верхніх рівнях, де працюють зі складними моделями й абстракціями, опиняються одиниці.
Світ теж падає, але не всі
PISA-2025 зафіксувала найнижчі за всю історію середні результати країн ОЕСР із математики та читання. За десять років читання втратило 28 балів, математика — 22. Водночас між 2022 і 2025 роками статистично значущого погіршення українських результатів не зафіксовано. Тобто йдеться не про новий обвал, а про те, що слабкі результати закріпилися.
Порівняння з сусідами показове. У Польщі базового рівня з математики досягли 74% учнів, а двох найвищих — 10%. В Україні це 54% і 3%, у Румунії — 48% і 4%. Туреччина за 2022–2025 роки покращила результати одночасно з усіх трьох предметів і практично вийшла на середній рівень ОЕСР. Отже, глобальне падіння не є невідворотним.
Чому важлива верхня частина розподілу
Публічна дискусія зазвичай зосереджується на тих, хто відстає. Але для економіки не менш важливо, скільки дітей здатні розв'язувати складні інтелектуальні завдання. Для порівняння: у чотирьох китайських юрисдикціях B-S-J-Z верхніх рівнів із математики досягли 54% учасників, базового — 96%. В Україні — 3% і 54%. На тлі демографії та міграції вузька верхівка означає малий кадровий резерв для технологій, науки й медицини.
Чого PISA не бачить
В Україні PISA-2025 написали 8962 підлітки із 17 регіонів. Через безпекову ситуацію дослідження не проводили в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській і Херсонській областях, а також у Криму й Севастополі. Ці прогалини частково закриває НМТ.
Важливе застереження: НМТ не «перевіряє» PISA. Це вступне випробування за українськими програмами, і проходять його не лише цьогорічні випускники. Але воно дає детальну картину всередині країни.
НМТ-2026: математика знову головний бар'єр
Знеособлена база НМТ-2026 містить дані про 359 981 особу. Хоча б один із трьох тестів (математику, українську мову, українську літературу) не склали 44 857 учасників проти 35 908 у 2025 році. Частину зростання пояснює те, що учасників стало на 13,5% більше.
На математику припадає близько 84% усіх випадків неподолання порогу. Середній бал знизився з 132,3 до 131,9, частка тих, хто не склав, зросла з 11,9% до 12,1%. У 2024 році було 132,5 бала і 12,8%. Тож це не різке падіння, а стійка проблема: третій рік поспіль приблизно кожен восьмий учасник не долає навіть мінімального порогу.
Регіональні розриви
Найвищий середній бал із математики мав Київ (136,5), далі Львівська (134,9) і Херсонська (133,8) області. Найнижчий — Миколаївська (128,3), Закарпатська (128,9) і Полтавська (129,5). Частка тих, хто не склав математику, у Закарпатській області становить 16,1%, у Миколаївській — 14,6%, у Києві — 8%.
Ці цифри не означають, що школи в одному регіоні «вдвічі гірші». На результат впливають міграція, співвідношення міських і сільських учнів, умови навчання під час війни та достаток родин. Але розрив реальний і збігається з даними PISA: за оцінкою МОН, учні із сільської місцевості відстають від учнів великих міст на 61–68 балів, а це понад три роки навчання.
З читанням не все однозначно
Читацька грамотність PISA і НМТ з української мови вимірюють різне, тому ставити ці цифри поруч напряму некоректно. Середній бал з української мови знизився зі 146,3 до 142,0, а частка тих, хто не склав, зросла з 0,4% до 1,9%. Проте у 2026 році поріг підвищили з 7 до 8 тестових балів, тож без аналізу первинних балів говорити про погіршення знань передчасно.
Українську літературу обрали на 18% менше учасників, ніж торік. Середній бал майже не змінився (137,2), але частка тих, хто не склав, зросла з 2,6% до 3,9%.
Висновки
PISA і НМТ не можна звести до однієї шкали, але разом вони описують масштаб проблеми. Освіті потрібно одночасно розв'язати три завдання:
- скоротити частку дітей без базових навичок;
- зменшити розриви, пов'язані з місцем проживання та умовами навчання;
- збільшити частку тих, хто виходить далеко за межі базового рівня.
Учасники PISA-2025 за кілька років вступатимуть до університетів, а за десять-п'ятнадцять становитимуть основу покоління фахівців. Тому важливіший за місце в рейтингу інший результат: майже половина підлітків нижче базового рівня і сильна залежність успіху від того, де росте дитина.
Джерело та дані
Матеріал підготовлено для edtopua.com. Авторка повної версії — Анастасія Мельникова. Читати повне дослідження на edtopua.com →
Дані: OECD, PISA 2025 Country Note: Ukraine; МОН, результати України в PISA-2025; відкриті дані УЦОЯО (власні розрахунки).


